Заходи

Книга - це вікно в світ культурного різноманіття це міст, який з'єднує різні цивілізації в часі і просторі.

23 квітня - ми відзначаємо Всесвітній день книги і авторського права.

Мета цього свята - вшанувати тих, чий розум і руки невтомно поповнюють культурну спадщину людства.

Книга була і залишається незмінним супутником людини, її мовчазним порадником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості. Вона відкриває двері у великий незнайомий світ, розкриває таємниці життя.

ЕКСКУРСІЯ ДО БІБЛІОТЕКИ  «Мандрівка по книжковому місту»

    Книга – це дивовижний витвір людського розуму. Вона вселяє в нас любов до рідної України та повагу до інших народів, навчає рідної мови та розкриває красу поетичного слова, вчить бути чесними й працьовитими. Особливо вона необхідна дитині в ранньому віці, з якої формується майбутня особистість, бо книга й читання – це великі вчителі й вихователі людських душ.

    Тиждень дитячої та юнацької книги став своєрідною акцією з популяризації надбань національної та світової культури, сприяє поглибленню й розширенню читацьких інтересів.

    Бібліотеки для дітей сьогодні — це не тільки своєрідні інформаційні центри, а й центри розвитку інтелектуальних та творчих здібностей дітей і підлітків, центри спілкування та дозвілля.

    Протягом тижня шкільною бібліотекою було проведено екскурсії «Мандрівка по книжковому місту» для учнів 1-х та 2-х класів. Діти прослухали цікаві факти про книги, бібліотеку, нагадали правила поводження з книгою, згадали прислів'я та приказки про книги та читання.

До зустрічі у бібліотеці!

Онлайн-квест бібліотекою "Герої книг запрошують"    

 До вашої уваги - Топ-10 книжок Дитячого форуму!

«Сова, яка хотіла стати жайворонком» - Галина Вдовиченко

    У тексті йдеться про двох пташок та їхні звички – спати довго й прокидатися рано. Кожна з них веде свій спосіб життя, часом навіть не усвідомлюючи його переваги. А що буде, коли одного дня сови почнуть полювати вранці, а жайворонки – співати вночі? Книжка української письменниці та журналістки Галини Вдовиченко якраз розповідає про такий експеримент. Як досягнути порозуміння, коли «Сові – совине, а Жайворонку – жайворонкове»? Чи різні стилі життя – загроза дружбі?

«Усміхаки» - Лариса Денисенко

Якщо мрієш завести вірного песика, у новій книжці відомої письменниці Лариси Денисенко ти знайдеш усе, що слід знати про собак: як їх доглядати, годувати, вигулювати і лікувати. А також про те, яке величезне щастя мати чотирилапого друга, та водночас, яка це відповідальність. Адже тваринка — не м’яка іграшка, а повноправний член сім’ї. Вчені стверджують, що дорослий песик має інтелект трирічної дитини. І тільки від господарів залежить, який характер матиме ця дитина, буде вона злюкою чи усміхакою.

«Ах, ця чудова Панама!» - Янош (Горст Еккерт)

    Янош відомий у світі як письменник, художник, ілюстратор власних книжок (переважно дитячих), та передусім – як батько знаменитих нерозлучних друзів, Ведмедика й Тигрика з веселого циклу оповідань під назвою «Ах, ця чудова Панама!» Ця неймовірно позитивна книжка з'явилася в Німеччині 40 років тому, і відтоді вона стала улюбленою вже для кількох поколінь юних читачів у всьому світі. Її перекладено на 40 мов, за нею створено дотепні мультики, мюзикли, фільми й навіть.. оперу! Уже в рік свого народження (1978) «Панаму» було визнано найкращою німецькою дитячою книжкою й нагороджено найпрестижнішою премією Deutschen Jugendliteraturpreis.

«Фантастичні звірі і де їх шукати» - (доповнене велике ілюстроване видання) Джоан Роулінг

    Це блискуче нове видання «Фантастичних звірів і де їх шукати» Ньюта Скамандера (яке вже вважається класикою серед чарівників) охоплює надзвичайний арсенал магічних істот, від Акромантули до Шрейка, разом із десятьма різними видами драконів — усі вони чудово зображені у яскравих кольорах винахідливою Олівією Ломенек Ґілл.

«Як полюбити павученя?» - Діана Амфт

    Маленька допитлива павучинка, яку вигадали Діана Амфт і Мартіна Матос, повертається, і не сама, а з друзями, родичами і новими враженнями! Тепер аж чотири казки під однією обкладинкою! Ви дізнаєтеся, чому люди бояться павуків, побуваєте на павучиному дні народження та почуєте цікаві історії про звірів далекої Африки, відвідаєте ферму та познайомитеся з тамтешніми тваринами, а також разом із героями та іншими мешканцями лісу відчуєте радість від того, що в родині з’являється ще одна дитина.

«Врятувати Олімпійські ігри» - Джеронімо Стілтон

    Джеронімо Стілтону доводиться взяти участь у змаганні з Котордоном III Котолонським, правителем котів-піратів! Чи вдасться Джеронімо та його друзям Патті, Бенджаміну, Трапу і Брюсу не дати котам-піратам змінити результати перших у новітній історії Олімпійських Ігор, що відбулись у 1896 році? Чи все ж його закляті вороги нарешті зуміють здобути таку жадану перемогу?

«Каю. Коробка історій на ніч» - Саншагрен Жосалін

    Каю — це популярний дитячий персонаж, котрий був створений у 1990 році канадськими митцями. Оповіданнями про Каю автори намагаються допомогти дітям розвинути свої неповторні індивідуальні риси, навчаючи жити у гармонії зі світом. Точка зору Каю, а не реальність, яку бачать батьки і вихователі, є основою кожної книжки. Якщо інколи здається, що батьки Каю наділені лише позитивними рисами, то це пов’язано з тим, що дитина віку Каю бачить своїх батьків прикладом для наслідування; маленькі діти зазвичай ідеалізують зовнішній світ. Але історії про хлопчика Каю сприяють також взаємодії батьків і дітей, допомагають краще зрозуміти психологічний та емоційний розвиток малюків.

«Туконі – мешканець Лісу» - Оксана Була

    У лісі живуть туконі. Одні тримаються поряд зі своїми деревами, інші дбають про звірів або птахів. Хтось стежить за зміною пір року. Всі туконі дуже заклопотані, але це для них не робота. Туконі Мандрівник відомий своїм рюкзаком-жолудем, його легко впізнати. Одного дня він зібрався навідати свого найкращого друга... Хто його найкращий друг і що означає бути мешканцем лісу? Саме про це – у новій книжкі-картинці Оксани Були.

«Монстри, що живуть у шафах» - Олег Чаклун

    Олег Чаклун проявив себе справжнім майстром у творенні яскравих, ефектних, колоритних, близьких дитині «мультикових» образів – маленький супергерой Мікробот, різнокольорові роботи Веселки, геніальна принцеса Синтія, таємничий Дворецький… Ці образи в нього зазвичай поєднувалися з відкриттям дитині світу технологій – як сучасних, так і науково-фантастичних технологій майбутнього. У новій його книжці образи так само напрочуд яскраві й ефектні – Малюк, Забіяка, Хвалько, Незграба, а особливо – Хтось із темряви… Однак ця книжка вийшла зовсім не «технологічною». Її «фішка» – теплий ненав’язливий гумор, яким тонко просякнута вся оповідь. Письменник не насміхається зі страхів, якими так часто оповивають себе діти (та й дорослі також), а разом зі своїми читачами усміхається до цих страхів – і добра сила цієї усмішки така дієва, що легко перетворює монстрів на друзів.

«Дівчинка, яка рятувала книжки» - Гаґеруп Клаус

    Анна, якій скоро виповниться десять, страшенно любить чита­ти. Якось вона дізнається, що стається з тими книжками, яких ніхто не позичає в бібліотеці. Їх просто знищують! А це значить, що всі її улюблені друзі, яких вона знайшла у книжках, теж можуть зникнути. Чи зуміє дівчинка знайти спосіб, як цьому зарадити? І чи зможе розкрити таємницю історії про зачарований ліс та її загадкового автора? Любов до книжок та до нових світів, які вони відкривають, мають їй у цьому допомогти.  

  

 21 березня - Всесвітній день поезії

    Всесвітній день поезії — свято, яке відзначається щороку 21 березня. Дату святкування встановлено делегатами 30-ої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році.

Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з'явився 2004 року.

Скільки століть люди намагаються розумом пояснити чудо поезії. Немає

відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається

загадкою.

Найкращим визначенням поезії є слова Ліни Костенко: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

Всесвітній день поезії покликаний об’єднати всіх людей світу відданих поетичному слову. Тож в цей день повсюди проходять конкурси та фестивалі, зустрічі авторів і шанувальників, на яких початківці та досвідчені поети презентують свої збірки.

У Всесвітній день поезії ми вітаємо всіх майстрів поетичного слова! Нехай

бурхливе джерело поезії наповнює ваші серця, дарує натхнення, гарний настрій та легкі рими. Бажаємо здійснення усіх ваших творчих задумів та мрій.

Книжкова виставка до Дня народження Т. Г. Шевченка

9 березня українська громадськість відзначає 209-у річницю від дня народження українського генія Тараса Григоровича Шевченка.

«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа, -- писав про Кобзаря І. Франко. – Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою солдатської муштри, а для волі зробив більше, ніж десять переможних армій… Найкращий та найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу, яку в мільйонів людських сердець все заново збуджуватимуть його твори».

Задля вшанування пам’яті цієї насправді сакральної постаті для всіх минулих, сучасних та прийдешніх поколінь українців в читальній залі бібліотеки розгорнуто книжкову виставку «Пам"ять про Т.Г.Шевченка».

Для експозиції підібрано літературу, що розкриває творчий та життєвий шлях Тараса Григоровича, його спадок як письменника, художника, мислителя і борця за волю України.

Книжкова виставка призначена допомогти користувачам бібліотеки глибше усвідомити суспільну й художню цінність Шевченкового Слова, поглибити знання про його коротку, трагічну, але в той же час і величну долю та стати інформаційним приводом для зміцнення рівня національної самосвідомості.

25 лютого виповнилося 152 роки з дня народження видатної української письменниці, перекладачки та культурної діячки

Україна - це особистості, які формують обличчя її історії. "Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать. І, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать", - ці поетичні рядки не просто метафора, а пронизлива сповідь, непорушне кредо короткого, але яскравого, мов зірковий спалах, життя видатної української письменниці Лесі Українки.

Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!

День пам’яті жертв Голодомору

Щороку в четверту суботу листопада ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У  2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики.

У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.

Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом  – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців по всьому світу і громадян інших країн засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв. Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину геноциду. Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.

Пропонуємо переглянути віртуальну  книжкову виставку.

ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

   21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи – свято, встановлене на знак вшанування патріотизму та мужності громадян, які у 2004 та 2013 роках стали на захист демократичних цінностей і європейського вибору нашого народу. День гідності та Свободи – одне зі знакових державних свят у новітній історії України. Воно присвячене двом революціям в Україні – Помаранчевій революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. 

  Цьогоріч  День Гідності та Свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення рф, яке розпочалося 24 лютого. Україна знову бореться за свою свободу та незалежність, захищаючись від агресора.

 

«В НАС ЄДИНА МЕТА – УКРАЇНА СВЯТА, НЕЗДОЛАННА НІКИМ І НІКОЛИ!»

    Відповідно до листа Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» від 31.08.2022 року № 22.1/10 - 1162 «Щодо наказу Міністерства освіти і науки України від 12.08.2014 року № 931», наказу Міністерства освіти і науки України від 12.08.2014 року № 931 «Про проведення щорічного Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек» повідомляємо, що з 01 по 31 жовтня 2022 року буде проведено Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек.

У рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек.

Віртуальна онлайн-книжкова виставка: "Моя незламна Україна", нараховує аналіз 26 книг, які допоможуть зрозуміти війну і події сьогодення.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

Цьогорічний девіз: "Бібліотека – спільнодія для твоєї мрії"

Зараз нашою спільною мрією є Перемога у війні з Росією. І бібліотеки є тим місцем, де ми всі об’єднуємося та спільно діємо, кожен з нас зараз на своєму місці, на своєму маленькому фронті з усією стійкістю та волелюбністю наближаємо Перемогу.

Книга завжди була, є і буде джерелом знань та найбільшим скарбом людини.

Бібліотека – це храм книги, дзеркало нашої історії, скарбниця часу, яка прокладає стежину в майбутнє.

Зі Святом, шановні бібліотекарі та книголюби! Гарних книг, приємного спілкування кожного дня!

Слава Україні! Героям слава!

День читання книг

    Це свято покликане нагадати людям про важливість даного заняття в будь-якому віці. В День читання книг багато бібліотек і книгарень організовують спеціальні заходи для любителів книг різного віку. Але, щоб відсвяткувати День читання книг, досить просто вибрати книгу і почати читати.

День читання книги створений, зокрема, щоб підбадьорити тих, хто любить читати, або нагадати тим, кому такий процес зовсім не подобається.

Якщо ви не любите читати, то ось вам кілька науково обґрунтованих причин, чому потрібно переглянути своє ставлення до книг та впровадити ще одну корисну звичку в своє життя.

Читання “вмикає” мозок

Іспанські вчені довели, що читання стимулює наш мозок таким чином, ніби ви переживаєте прочитаний досвід у реальному житті.

Література допомагає пізнати один одного

Читання дає унікальну можливість повністю зануритись в думки та відчуття іншої людини. За даними вчених, це може покращити соціальні навики людини та робить її більш співчутливою до інших.

Книги – це каталізатор щастя

Вчені раніше довели, що пережитий життєвий досвід робить нас набагато щасливішими, ніж матеріальні речі.

Читання зменшує стрес

Британські вчені довели, що читання заспокоює краще, ніж прослуховування музики, прогулянка чи чашка гарячого чаю. Для того, аби зменшити стрес на 68% достатньо лише шести хвилин зосередженого читання.

Книги тренують мозок

Регулярне читання покращує пам’ять, розвиває логіку та збагачує уяву.

Тож День читання книг запрошує взяти книжку, і почати читати сьогодні і кожного дня хвилин 10 -15, наприклад перед сном. І через 3-4 тижні ви вже в рядах книголюбів.

Вітаємо вас, дорогі книголюби і книголюбчики зі святом і бажаємо захопливого читання! А ця чудова добірка книжок буде вам у поміч.

24 серпня - День Незалежності України

День незалежності України – головне державне свято України, що відзначається щороку 24 серпня. Цього року українці святкують 31 річницю незалежності своєї країни, упродовж яких вони відстоювали своє право бути вільними.

24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності, а 1 грудня того ж року українці схвалили його на референдумі. Це – точка відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики справедливо відзначають: 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення незалежності України.

Проголошення незалежності України стало знаменною подією в житті українського народу, невід’ємною ознакою якої є визначення національної символіки – Державного Прапора України, Державного Герба України та Державного Гімну України.

З нагоди 31-ї річниці Дня незалежності України, шкільна бібліотека КУ ССШ №29 підготувала книжкову виставку "Україна єдина!", матеріали якої висвітлюють тривалий шлях, пройдений нашою державою та перспективи розвитку України. Представлена література розкриває історію появи українського національного прапора, його використання в Україні у різні історичні періоди, ставлення до державної символіки в наш час.

День Державного Прапора України

    Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.
    Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів. Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків. Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.

 

28 липня - День державності України

      Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає встановлення 28 липня святковим днем – Днем державності України.

Закон сприятиме утвердженню спадкоємності українського державотворення, захисту національних інтересів України, збереженню історичної справедливості та нівелюванню фейкових наративів з боку Російської Федерації як держави-агресора щодо історичних аспектів українського державотворення, що в свою чергу відповідатиме високим суспільним очікуванням та запиту на справедливість.

    В шкільній бібліотеці КУ ССШ№29 представлено книжкову виставку, де можна ознайомитися з етапами українського державотворення.

У перший літній день в Україні, як і в усьому світі, відзначають Міжнародний день захисту дітей. Це прекрасне свято радості та одвічної надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань, прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини й рідний край. 

До цієї дати шкільна бібліотека підготувала  книжкову виставку «Яснішає у світі, коли читають діти!». На виставці представлені книги і брошури, що  знайомлять читачів з правами та обов'язками дітей, закріпленими в Конституції та законах України. Адже від того, наскільки благополучними будуть умови життя маленьких громадян України, залежать подальший розвиток і добробут нашої країни.

    Дитинство - найважливіша пора життя, коли формується характер, уподобання, моральні переконання. Важливо, щоб воно було нормальним і щасливим. Як знайти правильний підхід у вихованні? Як стати не тільки хорошими батьками, але й кращими друзями для своєї дитини? На ці та інші питання знайдуться відповіді в книжках українських і зарубіжних авторів, представлених на виставці.

А про документ, у якому зазначені всі права дітей – конвенцію ООН про права дитини, якими володіє кожна дитина у віці до 18 років і які необхідно поважати і захищати, дізнаєтесь з мультимедійної подорожі "Країна сонячна дитинства".

«Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг.» (В. О. Сухомлинський)

Книга приходить до кожного з нас у дитинстві і тому дуже важлива перша зустріч дитини з книгою, з бібліотекою. Сьогодні на таку зустріч завітали учні 1-Д класу (класний керівник Шпирьонок О.М.). З метою викликати в учнів почуття поваги й шанобливого ставлення до книги, виховувати бажання читати, відвідувати бібліотеку, бібліотекар ознайомила дітей з правилами бібліотеки, фондом, з процесом створення книги, тощо. 

 Діти були задоволені та обіцяли бути гарними та уважними читачами!

«Прищепити любов до читання - найкращий подарунок, що ми можемо зробити дитині.» Сесіль Лупан

Відбулася зустріч у шкільній бібліотеці з учнями 1-В класу (класний керівник О. В. Лисенко). Перше знайомство офіційного читача з скарбницею книг.
        Маленькі читачі дізналися про походження слова "Бібліотека", про цікаві книги та журнали, які є  у бібліотеці.  Бібліотекар розповіла про правила поведінки читачів у бібліотеці, про правила поводження з книгою та підготувала відповідні пам'ятки. 

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

    Міжнародний день рідної мови покликаний спонукати уряди й населення всіх країн захищати й розвивати мову кожного народу, що існує на планеті. Ця всесвітня подія відзначається щороку 21 лютого, а засновницею свята виступила ЮНЕСКО. Своєю особливою мовою будь-яка етнічна спільнота завжди вирізняється з-поміж інших. Рідна мова є носієм цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління в якості нематеріального культурного спадку. На жаль, 43% мов зараз перебувають під загрозою цілковитого зникнення. Що два тижні припиняє своє існування мова одного з народів світу. 40% людей не мають змоги отримати освіту рідною мовою, а це є дуже важливим фактором формування національної свідомості.

    Зараз у світі існує близько 7 тисяч мов, але науковці об’єднують їх у порівняно невелику кількість мовних сімей. В них мови пов’язані між собою спільними звуками, словами чи граматичними конструкціями. Вчені-мовознавці вважають, що всі мови певної лінгвістичної групи походять від однієї спільної прадавньої мови.

Кілька цікавих фактів:

    * З усіх відомих людству «задокументованих» мов найдавнішою є шумерська мова. Шумери залишили після себе письмові свідчення, які датуються 3000-ми роками до нашої ери. На жаль, мови, які існували до писемності, сучасній науці невідомі.

  * Найбільше мов існує у Папуа – Новій Гвінеї, де налічується 820 різних мов. Щоправда, всього чотири з них мають статус офіційних.

  * У списку країн, де найбільше мов на офіційному рівні, перше місце займає африканська країна Зімбабве — там існує 16 офіційних мов.

    * Українська мова належить до найчисленнішої — індоєвропейської сім’ї та входить до її слов’янської групи.

  * В українській мові є три основні різновиди наріччя: північне, південно-східне й південно-західне. Кожне з них має в своєму складі ще по кілька говорів. Загалом їх нараховується 14, але цей перелік не включає перехідних говорів та деяких особливих діалектів, наприклад, лемківського.

    Кожна мова — це набагато більше, ніж просто слова. В мові концентруються національні традиції та цінності.

    Святкування Міжнародного дня рідної мови сприяє тому, щоб наш світ більше не втрачав та не забував жодної з людських мов.

    Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями. Вітаю вас, дорогі друзі, з міжнародним днем рідної мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я України!

16 ЛЮТОГО - ДЕНЬ ЄДНАННЯ💛💙

    Свято зовсім молоде і було впроваджене указом президента України №53/2022 від 14 лютого 2022 року. Під час святкування цього свята на всіх будинках і спорудах всіх населених пунктів України рекомендовано підняти державний прапор та додати до одягу жовто-блакитні стрічки.          День єднання несе собою важливу мету: показати, що українці єдина нація, яка любить свою Батьківщину та рідні землі. У той час поки багато іноземних ЗМІ кажуть, що 16 лютого стане днем нападу, президент вирішив зробити його Днем єднання. СЛАВА УКРАЇНІ!💛💙 #UAразом, об"єднані Україною

Всесвітній день читання вголос

    Вже протягом 12 років у різних країнах світу відзначається Всесвітній день читання вголос. Учасники акцій, присвячених цьому дню, обирають книжку на свій смак, знаходять зацікавлену аудиторію і просто читають вголос. Цю ініціативу вже підхопили мешканці 173 країн. Цьогоріч Всесвітній день читання вголос припадає на 2 лютого.

    Свято спрямоване на те, щоб спонукати молоде покоління до читання книжки вголос разом із рідними, або друзями, обговорювати зміст твору, ділитися враженнями та думками стосовно прочитаного. В цілому, свято має надихати дітей і дорослих просто більше читати і спілкуватися між собою.

    Наукові дослідження доводять — простий ритуал читання казки на ніч дасть дитині змогу стати значно розумнішою, добрішою та кмітливішою.

За статистикою, батьки дітей старшого віку читають їм значно менше, або й узагалі пемпбіірестають це робити в початковій школі, адже дитина вже вміє читати сама.

Але насправді рівень читання очима в дитини часто відстає від рівня розуміння тексту на слух. Самостійно часто дитина готова читати тільки прості історії, а в дорослому виконанні розуміє і «Хоббіта», і «Гаррі Поттера».

Чому ж все-таки варто продовжувати читати дітям вголос?Тому, що читання сприяє розвитку:

*Когнітивних здібностей

    Діти, яким читають, чують складнішу лексику, що збагачує словниковий запас слів та розуміння складних речень.

*Емпатії, розумінню інших

      Читання допомагає дитині отримати емоційний досвід. Уміння зрозуміти точку зору іншого, його мотиви — дитина психологічно розвивається, поки їй читають.

*Образному мисленню

   Під час читання мозок проявляє сильну активність в тих частинах, які пов’язані з розповідним розумінням і візуальними образами.

Коли дітям розповідають про єдинорога, який скакав на хмаринці, дитина вмикає уяву: уявляє хмаринку, малює подумки єдинорога і навіть створює якусь схему його танцю. Для мозку є багато цікавої роботи.

*Соціальному розвитку, управлінню увагою

     Багато батьків і фахівці розповідають, наскільки нині зіпсувалися діти: труднощі з увагою, гіперактивність, кліпове мислення. Хоча, можливо, замість того, щоб нервувати, ми могли б просто взяти в руки книгу. Є наукові дані, які свідчать про сприятливий вплив батьківського читання на поведінку дітей. Воно допомагає знизити ризик розвитку проблем з увагою і гіперактивністю.

*Поліпшенню пам’яті

     Слухати, як батько, який час від часу намагається задрімати, читає про пригоди — важка праця. Не тільки тому, що весь час потрібно когось будити, а й тому, що потрібно утримувати в пам’яті всіх поганих персонажів, усі можливі шляхи порятунку (щоб підказати, якщо що), ну й події попередніх восьми томів. І ця праця не проходить для дитини даремно.

Взагалі, зв’язок пам’яті та читання вголос зафіксували в людей, які самі читали вголос. Вважають, що на пам’ять слухачів це впливає не менш позитивно.

*Зняттю стресу

     Так, серед усіх занять, якими ми можемо порадувати дітей, читання — одне з найбільш чудових. Воно захоплює. Переміщує нас у просторі та часі. Дає змогу зупинятися та спілкуватися, сміятися та сумувати, обійматися або стояти на руках. А крім того, ви в процесі працюєте живою рекламою читання. Тож читайте дітям навіть тоді, коли вони вже навчилися читати, щоб і вони в подальшому житті читали своїм дітям.

    Цього року за ініціативою ДЕРЖАВНОї НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО читаємо казки видатного письменника і педагога - Василя Олександровича Сухомлинського. І ця чудова добірка книжок для всіх шанувальників неперевершеного таланту видатного письменника

https://www.educ.com.ua/biblioteka/10-tvoriv-v-suhomlinskogo-dlya-chitannya-vgolos.html

Міжнародний день пам"яті жертв Голокосту

    27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Голокост (всеспалення) – одна з найстрашніших трагедій ХХ століття. У 30-ті роки в Німеччині прийшла до влади нацистська партія, яка оголосила євреїв неповноцінними і заявила, що вони підлягають Голокосту. На практиці це обернулося масовими вбивствами, жертвами яких ставали старі люди, жінки, діти…
    Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. 1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив 27 січня Днем пам’яті жертв Голокосту. Як повідомляє Український інститут національної пам’яті, у цей день в 1945 році війська першого українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц, який став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

    "Неможливо розповісти про геноцид, але і замовчувати його не можна". Ці слова належать колишньому в’язню Освенціма Єлі Візелю. Він вижив у таборі смерті, щоб стати письменником та журналістом, а у 1986 році – лауреатом Нобелівської премії миру. Доки жива людська пам'ять, трагедію Голокосту слід згадувати із соромом і жахом. Людство мусить не забувати про мільйони ні в чому не повинних євреїв і представників інших національностей, про чоловіків, жінок і дітей, яких було знищено варварськими методами,в роки другої світової війни.

22 січня - День Соборності України

Свято День соборності України щороку відзначається в одну й ту ж саму дату – 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

День соборності України – свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни, адже цього дня відзначається і День соборності, і перше проголошення незалежності України.

Головною традицією у День соборності є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року – у 71-ту річницю Акта злуки. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи.

Відтоді в Україні "живі ланцюги" створювалися неодноразово, символізуючи єдність українського народу. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують "живий ланцюг" уздовж мосту Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами столиці. Такі ж акції проходять і в різних містах України, а всі охочі долучаються до дійства, беручи із собою державні синьо-жовті прапори та стаючи частинкою ланцюга.

Пропонуємо переглянути відео, завдяки якому ви згадаєте історичні події повязані з таким важливим для нашої держави днем.

Національний тиждень читання

13-19 грудня 2021 р.

Національний тиждень читання — це період особливої уваги до читання та місця книги в сучасному цифровому і швидкому житті. Дуже часто від особистого вибору кожного українця залежить: читати чи не читати, що читати, що придбати, а за чим піти в бібліотеку, що подарувати близьким і друзям на свята.

Дослідження Українського інституту книги, проведені торік, показали, що лише 27% українців читають книги, тоді як у Канаді — це 67%, Франції — 60%, Ісландії — 53%.

В шкільній бібліотеці ви знайдете книги на різні вікові та читацькі уподобання, а також цікавинки для тих, хто поки ще не є читачем, але прагне почати активно читати.

То ж, гайда читати…

Беріть участь у Національному тижні читання, використовуйте хештеги #тижденьчитання і #знайдисвоюкнижку.

Хай читачів в Україні стає більше з кожним днем.

6 грудня - День Збройних Сил України

Незважаючи на досить невелику офіційну історію українського війська, справжній вік Української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у важких кривавих війнах і конфліктах від Київської Русі до Великої Вітчизняної війни. І сьогодні солдати і офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків. Не всі нині, на превеликий жаль, розуміють значення власної армії, призначення якої захищати суверенітет та незалежність держави від зазіхань зовнішніх агресорів. Бажаєш жити в мирі - готуйся до війни, говорить мудре народне прислів’я. Армія — це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, а тому й рівень забезпечення військових має бути відповідним до покладених на них завдань.

    Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність - це важливіше за все. Сьогодні український воїн-захисник є найбільшою гордістю в українському суспільстві.

    В цей день всі громадяни країни висловлюють свою повагу українським солдатам та офіцерам, які на сході України в важких нелюдських умовах боронять мирне життя українців. Також згадуються українські воїни-миротворці, які у складі багатьох місій ООН стоять на сторожі миру і порядку в зарубіжних країнах та своєю доблесної службою за кордоном створюють мужній образ українського солдата і сміливо виконують бойові завдання в гарячих точках по всьому світу.

Щиро вітаємо всіх військовослужбовців з Днем Збройних Сил України та бажаємо Вам усім незламної волі в подоланні труднощів військового буття, надійного родинного тилу, богатирського здоров’я та звершення всіх ваших мрій і побажань.

У шкільній бібліотеці зроблено виставку  книжок та документальних  матеріалів "Збройні Сили України". Запрошуємо до перегляду.

День пам’яті жертв голодомору

  Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі. Наймасштабнішим за кількістю людських жертв був голодомор 1932-1933 років. Саме його нині називають геноцидом українського народу. Його жертвами в Україні стали, за різними даними, від 3,9 до 7 мільйонів людей. 

В шкільній бібліотеці оформлено куточок «Згадуємо. Пам'ятаємо. Не забуваємо…», де представлені книги, періодичні видання, інформаційні листівки з історичними фактами про часи Голодомору.

 

Чарівник і друг дітей

Сьогодні, 23 листопада, виповнюється 113 років від дня народження Миколи Носова.

 Його книги виховали не одне покоління хлопчиків і дівчаток. Напевно, майже кожен знайомий з героями Носова: паливодами, непосидами, фантазерами, які завжди потрапляють у смішні й найнеймовірніші ситуації. А казковий Незнайко і його друзі-коротунчики із Квіткового міста стали улюбленими героями в усьому світі. Адже оповідання й повісті М. Носова не лише перекладалися майже 100 іноземними мовами, а ще за їх сюжетами створено багато мультиплікаційних і художніх фільмів. Один з них, а саме мультфільм «Незнайко на Місяці», у 1997 р. завоював Гран-прі на престижному кінофестивалі в Каннах.

Пропонуємо послухати аудіоказку "Пригоди Незнайка та його друзів".

21 листопада - День Гідності та Свободи

В Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи – свято на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції гідності (2013 року). Сьома річниця початку Євромайдану, що переріс у Революцію гідності. Після того, як тодішня влада відмовилась від європейського курсу, на Майдан вийшли активісти та студенти.

    Цього дня вшановується патріотизм і мужність громадян, які восени 2004-го і восени-взимку 2014 року захистили національні інтереси української держави та її європейський вибір. 21 листопада шанують пам’ять тих, хто віддав своє життя заради вільної України.

У шкільній бібліотеці представлена тематична виставка, присвячена Дню Гідності та Свободи України, де можна переглянути документальні та художні книги сучасних українських авторів про події на Майдані, а також світлини Героїв Небесної Сотні.

9 листопада - День української писемності та мови

    9 листопада – День української писемності та мови. Мова народу – це не просто звуки, це душа народу, його трепетне серце. У  шкільній бібліотеці представлена презентація книжково-ілюстративної виставки «Наша мова – калинова», яка пропонує книжкові видання, що дають змогу юним читачам поглянути на історію свого народу, збагнути роль рідної мови в утвердженні української державності. До уваги користувачів пропонується література: пам’ятки української мови, збірки літописів, фольклор (казки, прислів’я, приказки, пісні, потішки, легенди), граматика, словники, твори класиків українського слова.

    Державне свято було встановлено указом президента України в 1997 році та відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – «Повісті минулих літ», яка була завершена близько 1113 року.

    Наша рідна українська мова – одна з наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов’я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка. Українська входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу, після італійської. На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі, після французької та перської, за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

    Українська мова – рідна, велична, милозвучна – вона об’єднує українців, ідентифікує нас, збагачує духовно, творить сильну непереможну націю. Пам’ятаймо, що ми живемо у мові, а вона – в нас! Любімо, поважаймо, збагачуймо нашу неповторну й самобутню мову!

14 жовтня - День захисників і захисниць України та День Українського козацтва

14 жовтня - свято, що відображає суть українського народу. В ньому триєдино з'єдналися історія, віра і прагнення українського народу до свободи, незалежності і волелюбства.

Напередодні свята в бібліотеці КУ ССШ №29 підготована виставка " Степ та воля – козацька доля!", присвячена Дню козацтва і Дню захисника та захисниць України, а також створено лепбук «У всі віки приносять славу козаки!»

Вітаємо усіх з мужнім і світлим святом захисників України та бажаємо міцного здоров’я й віри, що настане мир. Слава Україні! Героям Слава!

День партизанської слави

22 вересня ми щорічно відзначаємо День партизанської слави. Президентським указом від 30 жовтня 2001 року цей день був призначений офіційним державним святом. Це свято покликане висловити всенародну повагу до всіх захисників Батьківщини, які в роки Другої світової війни боролися за свободу і мир в глибокому тилу. Партизани нерідко працювали в оточенні ворожих військ, при цьому не шкодуючи власного життя і не знаючи страху.

В період Другої світової війни налічувалося близько 6200 партизанських угруповань та загонів. У них служило майже мільйон солдат. Ці невидимі війська, як і інші підрозділи, понесли великі людські втрати під час боротьби з гітлерівським військом. Але внесок партизанських формувань у загальну перемогу людства над нацизмом просто неоціненний. І день партизанської слави — лише мала частина того, що може зробити сучасне покоління для людей, які колись належали до партизанських загонів. 

Олександр Довженко писав у своєму щоденнику : «Партизани, – наша слава, наша гордість. Партизани – це ті сини України, перед якими скинуть шапки цілі століття, якими пишатимуться цілі покоління і складатимуть про них думи і пісні. Це невмирущий символ безсмертя нашого доброго і чесного народу».

24 серпня - День Незалежності України

    День Незалежності України - державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою створення держави Україна в її сучасному вигляді.

    17 березня 1991 року проводився єдиний в історії СРСР Всесоюзний референдум про збереження СРСР. Одночасно з цим референдумом в Україні за наполяганням Народного Руху України за перебудову було проведене республіканське консультативне опитування: «чи згодні ви, що б Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України». Позитивно на нього відповіло більше 80 % опитаних. Наслідком ідеологічної боротьби Народного Руху України за перебудову стало те, що референдумом і опитуванням в Україні були легітимізовані мінімум дві (а з бажанням М.Горбачова — то три) зовсім різні форми союзної держави і зроблений крок до незалежності — зобов'язання республіканській владі розробити і прийняти Декларацію про суверенітет України. 16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP прийнята Декларація про державний суверенітет України — документ про проголошення державного суверенітету України.Одночасно того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено:

Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

    18 червня 1991 року внесено відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого у переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня — День незалежності України».

    Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено:

Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: 1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України. 2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність.

5 червня 1992 року Верховна Рада України постановила: у частині першій статті 73 Кодексу законів про працю України слова «16 липня — День незалежності України» замінити словами «24 серпня — День незалежності України». Тому від 1992 року День незалежності України щороку відзначається 24 серпня. 

Пропонуємо перейти за посиланням і поринути в подорож книжковим світом, ознайомитися з найкращими книжками від 1991 до 2021 рр.

30 найзнаковіших українських книжок за 30 років незалежності

23 серпня - День Державного прапора України

Щороку 23 серпня, за добу до святкування Дня Незалежності, Україна відзначає День державного прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг. Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

    Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

    Історія державного прапора

     Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів. Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

  (Листівка, випущена в м.Броди у 1902 р.)  

    Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст. Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки. Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки – із жовтим угорі. Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме "жовто-блакитний" порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти стяга. Чому український прапор пропонують перевернути Правильна назва Державного прапора України – синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі – синій, унизу – жовтий. Водночас не всім до вподоби така послідовність розміщення кольорів, тому смуги державного стяга пропонують поміняти місцями. Цю ідею часто аргументують фен-шуєм та українською історією. Прибічники ідеї "перевертання" прапора, зокрема, заявляють, що такий порядок кольорів – чи не основна причина нещасть України. Тому, за їхнім твердженням, для розквіту України треба лише "перевернути" прапор. Стосовно ж "історичного" аргументу, то, дійсно, порядок смуг на прапорі тривалий час був невизначеним, тому використовували обидва варіанти. Проте, починаючи з 1848 року, поступово став переважати синьо-жовтий варіант, котрий, зрештою, й закріпили у XX ст.

28 червня - День Конституції України!

День Конституції України – одне із найголовніших свят нашої держави. Вона, як відомо, є Основним законом держави й має найвищу юридичну силу.

Основний закон держави був ухвалений в ніч на 28 червня 1996 року. Народні депутати майже добу працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі без перерв. Цій важливій події передували 6 років важкої праці, консультацій, дебатів і домовленостей. Тому в день ухвалення Основного закону й святкується День Конституції.

Цікаві факти про Конституцію України

28 червня – День Конституції України – єдине державне свято, яке закріплене в самому Основному законі нашої держави.

Президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на Конституцію та на Пересопницьке Євангеліє.

Починаючи з 1990 року й до ухвалення Основного закону, було запропоновано 15 проектів Конституції України. Найгостріші дискусії точилися довкола питань розподілу повноважень між гілками влади, державної символіки, приватної власності, статусу Криму та російської мови.

Президент України Леонід Кучма не був присутній на засіданні парламенту, однак прибув до сесійної зали за декілька хвилин до остаточного ухвалення.

У 2011 році була презентована перша мініатюрна Конституція України – книжка розміром 2х3 см. Вона містить 160 сторінок, а кожна літера не більш як 1 мм. Важить книга всього 15 г. Художник-графік Ігор Степанов витратив на її створення близько двох місяців.

2019 року в мережі Інтернет з’явилася електронна Конституція України для дітей у вигляді коміксів - https://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2019/10/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%83-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D1%81%D0%B0%D1%85_medium_size.pdf. Її авторами стали брати Капранови, а художником – Олександр Костенко.

Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

Щороку в травні ми відзначаємо  одну з важливіших подій в історії людства – перемогу життя над смертю, честі над безчестям – День пам'яті та примирення, День перемоги над нацизмом .

 Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани, їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати. 

 За Батьківщину у боях вмирали

Однаково — дорослі і малі...
За довгі роки ще не розшукали
Усіх могил солдатських на землі.

Розкидані вони у чистім полі,
Десь при дорозі, у розмай-траві...
Могил отих не обминай ніколи:
Поховані у них — для нас живі!

Там сплять навічно воїни-солдати,
Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини,
Їм не судилось весен зустрічати,
Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники-орлята:
Тепер уже були б із них орли!
Схилися ж над могилами солдатів,
Що у боях за тебе полягли.

Минають роки та живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від фашистської навали. Святий обов’язок – донести до нащадків історичну правду про війну та її героїв, їх подвиги, радощі перемог та біль втрати бойових друзів, зробити все для того, щоби ніколи не перервався зв’язок поколінь.
      Книги, альбоми, газетно-журнальні статті, представлені на експозиції, допоможуть більше дізнатися про боротьбу нашого народу проти фашизму та вшанувати пам’ять наших дідів та прадідів.
      Основна мета книжкової виставки – показати відвідувачам, якою великою ціною нашому народу дісталася Перемога і ще раз нагадати , що цей всесвітньо-історичний подвиг не згасне у віках, він назавжди залишиться у вдячній пам`яті людства.

26 квітня – День пам’яті Чорнобильської трагедії

То не зорі, небо там навпіл
Чорним димом, згарищем палало
Атом з Прип’яті розжарений летів,
Все живе із болем помирало …

(Юлія Хандожинська «Чорнобиль»)

    26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що був запроваджений у вересні 2003 року на саміті СНД за ініціативою тодішнього президента України Леоніда Макаровича Кучми і підтримано Радою глав держав СНД. «26 квітня 1986 року о 1-23-47 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що а 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році», – так згадував цю подію у своїй статті «Чорнобильська катастрофа» Володимир Лук’янюк.

     Чорнобильська катастрофа настільки глобальна, що їй присвоїли 7-ий рівень небезпеки за міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Потужний витік радіації «пофарбував» ліс поблизу Чорнобильської АЕС в яскраво-рудий колір. З того часу він називається «Рудий ліс». В той період «фарбувалась» в рудий колір і білизна, яку вивішували господині просушити після прання на своїх балконах Києва та подвір’ях в селах Київської області. Як зазначає Алла Кальніченко в своїй статті «Земля тривоги нашої»: «Ця аварія призвела до забруднення понад 145 тис. км2 території України, Білорусії та Російської Федерації. В наслідок катастрофи постраждало близько 5 млн людей, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тис. населених пунктів цих трьох країн. Із них в Україні – 2218 селищ та міст із населенням близько 2,4 мільйона. Вплив Чорнобильської катастрофи відчули на собі Швеція, Норвегія, Польща, Великобританія та інші країни. Радіоактивні ізотопи переміщувалися на тисячі кілометрів від ЧАЕС і в травні 1986 року спостерігалися в усіх країнах північної півкулі, на акваторіях Тихого, Атлантичного та Північного Льодовитого океанів».
     Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи в пам’яті народній подвиг ліквідаторів. Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків.
    У фонді нашої бібліотеки є чимало видань, що назавжди збережуть в історії правдиву інформацію про цю екологічну катастрофу.

    Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя. Пам’ять – це данина живих усім, хто загинув, рятуючи інших. Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам’яті, що не даватимуть забути про трагедію.

Голосить дзвін стривожено у квітні,
засмучує весняні дні привітні,
озветься в серці кожної родини
і стогоном у грудях України.
Над Прип’яттю весна у двадцять п’яте
деревам приміряє пишні шати.
Усе цвіте, радіє, веселиться,
в кущах бузку гніздо лаштує птиця.
Життя триває. Наче застороги,
дрімають заколисані тривоги,
та пам’ятають спорожнілі хати,
яким буває грізним мирний атом.
І ти не забувай про це, дитино,
та свічку запали за Україну.
Загояться землі болючі рани.
Вона воскресне, з попелища встане!

26 квітня вчителі  школи  зможуть увімкнути “Урок пам’яті Чорнобиля” для учнів своїх класів, присвяченого 35-м роковинам з дня аварії на ЧАЕС.

   Проведуть уроки відомі ведучі Володимир Остапчук, Олександр Преподобний та Артем Неба, які спробували себе у ролі вчителів молодшої, середньої та старшої школи відповідно.

Посилання на онлайн- уроки http://ChornobylLessons.com . Вони розроблені для кожної паралелі окремо ( з 1 по 11 класи). Пропоную Вам переглянути їх з дітьми , а потім обговорити побачене.

https://www.youtube.com/channel/UCujs6uuQDljkej3IDeBqrRw

22 квітня – Всесвітній День Землі

    Всесвітній День Землі – це свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

    22 квітня 1970 року у США, в Нью-Йорку, студенти, школярі та їхні вчителі вперше організували національний День Землі, запропонувавши зазирнути вглиб екологічних проблем і разом пошукати їх вирішення. З 1990 року цей день проголошено міжнародним, а в Україні він відзначається з 1992 року. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем.

    Кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглі території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на один день від використання автомобіля тощо. День Землі щорічно відзначається в 147 країнах.

2 квітня - Міжнародний День дитячої книги

2 квітня в світі відзначається День дитячої книги. Відзначається щорічно в день народження датського письменника-казкаря Ганса Християна Андерсена. Витоки дитячої книги входять до епохи, коли в Англії з'явився верстат і У.Кекстон випустив у 1477 р. першу книгу англійською мовою. Серед його численних видань були байки Езопа і забавний "Роман про лиса".     У 1658 році чеський священик і педагог Ян Коменський опублікував першу книгу для дітей "Світ чуттєвих речей в картинках" - підручник на латині з гравюрами.     Протягом XVII століття дітей навчали і виховували в основному по Біблії і книгам релігійного змісту. XVIII століття подарувало дітям два великих романи: "Робінзон Крузо" Д. Дефо і "Подорожі Гуллівера" Дж. Свіфта. У той же час і дітей, і дорослих однаково захопили дешеві видання народних казок, балад і переказів. Початок золотого століття дитячої літератури відноситься до середини XIX століття. До цього часу нарешті визнали, що дітям, крім підручників і релігійних творів, потрібні власні книжки.     Дивно, але література для дітей часто приводила у захват і дорослих. Сама королева Великобританії зачитувалася твором "Пригоди Аліси в Країні чудес" Л. Керрола, насолоджуючись вільною грою фантазії і гумору. Але й казки ніхто не відміняв. І самим великим казкарем на всі часи, напевно, залишиться Ганс Християн Андерсен.     Двадцяте століття подарувало юним читачам Пітера Пена, Мері Поппінс, Старика Хоттабича, Гаррі Поттера і багатьох інших чудових героїв. Ось уже понад півстоліття діти і дорослі зачитуються трилогією "Володар кілець" Дж. Р.Р. Толкіна.

Дитячі книги вбирають у себе цілий світ, все цікаве, що буває на світі.

Цікаві факти про читання

З нагоди Міжнародного дня дитячої книги ми пропонуємо декілька фактів про користь від читання:

• ü  Середня швидкість читання 200-250 слів за хвилину, це приблизно 2 сторінки в хвилину, це приблизно 2 сторінки в хвилину.
• 5% людей читають дуже повільно – 180-220 слів у хвилину (1 сторінку за 1,5-2 хвилини).
• Рівень розуміння при традиційному читанні становить 60%, при швидкому – 80%.
• При швидкому читанні стомлюваність очей менша, ніж при повільному.
• Очі людини з середніми навичками читання роблять на одному книжковому рядку 12-16 зупинок, в тієї, яка читає швидко, – 4-2 зупинки.
• Традиційно у людини обсяг одномоментної фіксації становить 10 друкованих знаків (1,5-2 слова одного рядка). У людини, яка читає швидко, – 200-500 знаків (33-83 слова кількох рядків).
• При повільному читанні відбувається 0,5-0,7 невиправданих повернень до прочитаного на один рядок. У школярів відбувається 20 регресивних рухів на один рядок, у студентів – 15.
• При традиційному читанні втрачається 1/6 частина витраченого часу на регресивні очні руху.
• 53% часу очі дійсно дивляться на одну і ту ж букву, але 47% – на різні. 39% часу з цих 47% лінії погляду розходяться (ліве око дивиться лівіше, а праве –правіше), а 8% часу – перехрещуються (ліве око дивиться правіше, а праве –лівіше). Букви необов'язково мають бути сусідніми, але, як правило, знаходяться поруч: стоять одна від одної, в середньому, на два символи.
• При читанні очі людини, коли вона дивиться на різні літери, передають різне зображення, а мозок все одно об'єднує їх в одну картинку.
• Наполеон читав зі швидкістю дві тисячі слів за хвилину.
• Бальзак прочитував роман у двісті сторінок за півгодини.
• М. Горький читав зі швидкістю чотири тисячі слів за хвилину.
• Т. Едісон читав одразу 2-3 рядки, запам'ятовуючи текст мало не сторінками завдяки максимальному зосередженню.
• У XVII столітті Нікола Гролльє де Серв’єра придумав машину для прискорення читання книг: щось на зразок млинового колеса з підставками для книг замість лопатей, на яких одночасно містилося кілька книг, розкритих на необхідних сторінках.
• Джон Ф. Кеннеді був прихильником швидкого читання та закликав своїх співробітників брати уроки.
• Щороку випускається 360 000 нових книг тільки англійською мовою.
• Найбільша бібліотека в світі – Бібліотека Конгресу США. Зміст її фонду налічує близько 115 млн одиниць зберігання. Заснована бібліотека в 1800 році за пропозицією президента США Т. Джефферсона у Вашингтоні. Щодня до бібліотеки Конгресу надходить 7 000 документів. Штат бібліотеки – близько 5 000 співробітників.

ü  Про користь читання

1. Читання робить погляд гострішим. Ви будете краще розуміти і бачити навколишній світ і людей, а найголовніше, самого себе.

2. Читання зберігає ваше фізичне здоров'я. Складати букви в слова, слова в образи, усвідомлювати те, що хотів висловити ними автор, і знаходити їм власне пояснення – це гімнастика для мозку.

3. Читання допомагає сконцентруватися. Читати можна і під музику, і під час занять: читати і не звертати уваги на метушню навколо. Тренований читач без проблем може паралельно дивитися чотири передачі, весь час перемикаючи канали. При бажанні ви можете читати в транспорті.

4. Читання допомагає приємно проводити вільний час. Вам ніколи не набридне читати книги, тому що їх – сила-силенна, не вистачить і кількох життів, щоб прочитати все. Доведеться перепробувати багато різних жанрів, перш ніж ви знайдете книги, від яких дійсно отримуєте задоволення. Не здавайтеся, поки не знайдете «свою» книгу, адже вона може змінити життя.

Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги

Традиційно в березні, кожного року в шкільній бібліотеці  проходить Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги. Його завдання — заохочення дітей до читання, виховання в учнів любові до книги, культури читання, популяризація найкращих надбань української і світової літератури.

Протягом тижня, з 22 по 26 березня, було підготовлено і проведено ряд  заходів, зокрема: відеоподорожі,  презентації книг, віртуальні екскурсії, виставки-діалоги.

До 207-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка

До дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861) - українського поета, письменника, художника, мислителя, громадського діяча у шкільній бібліотеці було організовано і проведено ряд заходів.
Так, з метою вшанування імені всесвітньовідомого українського поета, та відзначення 207-ї річниці від дня народження, для учнів бібліотекарем проведено огляд книг про життя та творчість Т.Г. Шевченко, альбом малюнків Т.Шевченка. Також для учнів було підготовлено бесіду про життя і творчість Кобзаря.

Актуальність Шевченкового слова, його ідей гуманізму і патріотизму, вболівання за долю України – це те, що об’єднує всіх українців навколо безсмертного «Кобзаря».

150 років від дня народження Лесі Українки

25 лютого виповнюється 150 років з дня народження видатної української письменниці Л.Українки. Поезія Лесі Українки - це вогник, схожий на полум'я свічки.

«Так! Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!»

Ці слова стали прологом до циклу масових заходів, які пройшли у бібліотеці:

·         Літературна композиція "Ні , я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!"

·          Книжкова виставка - пам'ять «Лесі Українці 150»

·         Плакат-мандрівка «Ласкаво просимо до Колодяжного»

·         Літературний огляд «Не стерлась райдужна сторінка, не вмерла пісня лісова безсмертна Леся Українка була і є повік жива!»

Діти 5 – А класу (класний керівник Мєшко Т.Б.) та 5-Є класу (класний керівник Говоруха В.І.) познайомились з життєвим шляхом письменниці, читали її вірші, подивились документальний фільм «Леся Українка». Бібліотекар провела огляд літератури біля книжкової виставки.

Також до 150-річчя від дня народження Лесі Українки, 5 березня у шкільній бібліотеці з учнями 9-Г класу (класний керівник Шаповал Н.І.) було проведено літературний калейдоскоп "Ні, я жива, я буду вічно жити!". Учні дізналися важливі факти з життя та творчості Лесі Українки, з цікавістю дивилися документальні фільми, старанно та з особливою ніжністю виконували поезію Лесі Українки. 

 Мета наших заходів передати силу і глибину поетичного світу Л. Українки, виховувати любов до українського поетичного слова, до творчої спадщини поетеси, до рідної мови.

Сподіваємось, що ім'я Лесі Українки буде жити вічно в душах наших читачів.

20 лютого - День пам"яті Героїв Небесної сотні

День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні. Їх називали Небесною Сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані. Ці люди назавжди змінили нашу країну і самих українців, підняли наш національний і патріотичний дух. Саме завдяки майдану наша держава довела всьому світові гідність, мужність і тверду волю до справедливості. Кожен здійснив особистий подвиг та віддав найцінніше - своє життя заради нової України.

З нагоди Дня вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, у шкільній бібліотеці оформили фотодокументальну виставку « Герої не вмирають!»  та книжкову виставку «Уклонімось низько до землі, тим, хто в серці буде вічно жити…». Для 5-А класу (класний керівник Мєшко Т.Б.) проведено годину пам’яті «Небесна Сотня молиться за нас».

  Гідність, відданість та патріотизм, який  показали Герої Майдану, стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття. Вони загинули, щоб ми жили у вільній, щасливій, квітучій країні - Україні, яку ми щиро любимо і якою пишаємося!

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

    15 лютого -  День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та річниця виведення радянських військ з Афганістану.

    Афганська війна – одна з самих трагічних сторінок історії нашого народу, яка тривала вдвічі довше ніж  Друга світова.

    В бібліотеці оформлена книжкова виставка "Афганістан: ПОДВИГ,БІЛЬ,ПАМ"ЯТЬ...", де читачі  мають можливість ознайомитися з літературою, у матеріалах якої висвітлюються вищезгадані події.

З метою формування у школярів свідомого і зацікавленого ставлення до книги, потреби  в систематичному читанні, 11 лютого  в шкільній бібліотеці з учнями 1 Г класу (класовод Пальчун В.М.) проведено бібліотечний урок «Перші кроки до бібліотеки».

Бібліотекар Приймак М.В. ознайомила з новинками дитячої літератури, нагадала про правила бережливого ставлення до книги, а також показала юним читачам, як створюється книга.

29 січня - День пам"яті героїв Крут

     29 січня відзначається День пам'яті героїв Крут. У цей день українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров'ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху – бій під Крутами.

    Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. В цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин. 

Пропонуємо більш детально ознайомитися з трагедією Крут.

 Пропонуємо також переглянути сайт, де зібрані різноманітні матеріали про КРУТИ -

Пам"ятай про Крути

22 січня - День Соборності України

День Соборності України - приурочений  до Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. 

Саме  22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві й відбулася ця визначна подія. Над святковою синьо-жовтою Софійською площею тоді лунало величне: «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна — в одну Велику Україну».

    Це державне свято стало символом єднання українських земель. І хоча державі тоді таки не вдалося повністю зберегти бажану єдність і незалежність, Акт «Злуки УНР і ЗУНР» став реальним втіленням споконвічної мрії українців про свою суверенну державу. 

Не зважаючи, на неуспішність Акту возз’єднання та усі перешкоди, ідея соборності продовжували жити в українських душах, і 22 січня 1990 року мільйони, тоді ще радянських українців вийшли на головні автомобільні магістралі та об’єднались у живий ланцюг від Києва до Львова, святкуючи День Соборності України.

Вперше на державному рівні День Соборності України  почав відзначатись із 1999 року відповідно до Указу Президента, «враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави».

Акт «Злуки УНР і ЗУНР» став потужнім виявом волі українців до згуртування, свідченням їх самоідентифікації та становленням народу України, як духовно незламної  політичної нації. 

Це був реальний крок до об`єднання українських земель, який і сьогодні істотно впливає на національно-політичні процеси в Україні. 

Святкова дата є достатньо символічною й у наші надскладні часи, коли Україну та її націю намагаються морально знищити та роз’єднати споконвіку міцно скріплені духовні зв’язки.

Як ніколи раніше, День Соборності України - це нагадування про те, що сила нашої держави - в єдності українських земель!

З нагоди свята, в шкільній бібліотеці представлено книжково-ілюстративну виставку та відео-презентацію "Україна єдина".

6 грудня відзначається День Збройних Сил України. Це свято з'явилося завдяки відповідній постанові Верховної Ради, якою в 1993 році була відзначена річниця ухвалення закону «Про Збройні Сили України».

Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність - це важніше за все. Сьогодні український воїн-захисник є найбільшою гордістю в українському суспільстві. В цей день всі громадяни країни висловлюють свою повагу українським солдатам та офіцерам, які на сході України в важких нелюдських умовах боронять мирне життя українців. Також згадуються українські воїни-миротворці, які у складі багатьох місій ООН стоять на сторожі миру і порядку в зарубіжних країнах та своєю доблесної службою за кордоном створюють мужній образ українського солдата і сміливо виконують бойові завдання в гарячих точках по всьому світу.

З нагоди свята в бібліотеці школи представлена книжково-ілюстративна виставка, присвячена мужнім захисникам Батьківщини.

Щорічно 1 грудня згідно з
рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної
Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі
Снідом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу,
викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також як день пам’яті жертв цього
захворювання. Темою Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 2020 року оголошено: «Міжнародна солідарність, спільна відповідальність»

21 листопада - День Гідності та Свободи

День Гідності та Свободи відзначається 21 листопада – у день початку подій, які стали для України історичними: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Внаслідок злочинного насильства влади проти громадян, мирний протест перетворився на революційний рух, який призвів до корінних політичних змін, і в першу чергу до змін у свідомості українців.

Для збереження світлої пам’яті всіх героїв Майдану та воїнів-захисників України, які загинули за гідність і свободу нашої Вітчизни в шкільній бібліотеці представлено книжкову виставку і відео-презентацію «Україна – територія гідності та свободи».

Також пропонуємо переглянути відеоролики подій, які відбувалися на майдані.

"Майдан Гідності" – це історія про визначальні для України події: Революцію на граніті 1990 року, Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію гідності 2013 року. Усі три революції починалися та тривали на Майдані Незалежності, тому саме Майдан, як місце енергетичної концентрації сили для українців і є головним героєм фільму.

16 листопада - Міжнародний день толерантності

    У рамках відзначення Міжнародного Дня толерантності (16 листопада) та з метою формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей, задля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних відносин між учасниками освітнього процесу для учнів  підготовлено тематичні інформаційні хвилини. Це дає  можливість школярам ще раз переконатися, що у світі діють закони добра, терпимості, чесності, щирості, співпереживання та любові, а толерантність врятує світ.

"Толерантність - це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями."

                                                                                                      Кофі Аннан

    Міжнародний день толерантності був проголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 р. та відзначається 16 листопада щорічно.Саме в цей день було прийнято Декларацію принципів  терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, сексуальної орієнтації, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього. 

    Терпимість означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.

     У Міжнародний день толерантності підтверджується ідея про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і варто прагнути до побудови такого суспільства, в житті якого укорінився цей основний ідеал.

Мир не можливий без терпимості, а розвиток та демократія неможливі без миру.

Чи замислювалися ви коли-небудь над питаннями толерантності?

Чи є терпимим ставлення до людей ознакою Вашої особистості?

Чи відчуваєте Ви толерантне ставлення до себе з боку інших людей?

Сьогодні варто замислитися над цим і зробити себе і світ хоч на краплину добріше та толерантніше. 

    Пропонуємо всім зацікавленим, ознайомитися з відеопрезентацією підготовленою працівниками міської бібліотеки.

"Мова велична і проста"

(літературна композиція)

Рідна мова – дорогоцінний скарб, який ми повинні свято берегти. Тому колектив КУ ССШ №29 прикладає чимало зусиль, щоб прищепити своїм учням любов і повагу до рідного слова, не забувати мову, своє коріння,бути гідними патріотами і достойними людьми. У рамках проведення тижня української мови, в бібліотеці представлена тематична виставка "Мова велична і проста". 
Пропонуємо вашій увазі добірку цікавих та пізнавальних фактів про нашу рідну мову. 

Тест на знання української мови

Історія свята

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".

За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.

Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

Що варто знати про рідну мову…

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови − полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису нашої мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. Із погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

Радіодиктант для українців

Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності, який проходить на Українському радіо. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово. Захід проводиться не тільки в Україні, а в інших країнах. Приміром, з ініціативою написати диктант в Абу-Дабі виступив активіст Євгеній Семенов, закликавши у Facebook громаду приєднатися до заходу.

Він переконаний, що диктант варто сприймати не як екзаменацію знань, а як всесвітній флешмоб, акцію єднання навколо української мови, коли по всій планеті одночасно українці гуртуються навколо рідного слова і у прямому ефірі пишуть радіодиктант. Також цей захід - можливість згадати шкільні часи та поспілкуватись із громадою.

Топ-10 цікавих фактів про українську мову

1. Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".

3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.

4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан" – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.

5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.

7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

8. Офіційно вважається, що після видання "Енеїди" Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

9. В українській існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.

10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"

 

28 жовтня - День визволення України від фашистських загарбників

Сьогодні, 28 жовтня, в Україні відзначають офіційний День звільнення від фашистських загарбників. Саме цей день вважають датою остаточного вигнання окупаційних фашистських військ за межі території України. Тож, цього року виповнюється 76 років від дня вигнання нацистських окупантів із України.

У ці останні дні жовтня 1944 року міста і села України були остаточно звільнені від німецько-фашистських загарбників. Пам'ять про тих, хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині.

У цей день ми схиляємо голови перед пам'яттю загиблих воїнів-визволителів та вклоняємося живим учасникам тих героїчних подій. Подвиг наших ветеранів – це еталон мужності, патріотизму, сили волі та справедливості. Ми зберігаємо правдиву історію великої перемоги нашого народу, адже це складає міцну основу для єдності майбутніх поколінь.

З цього приводу згадуємо, як війна прийшла до України та як визволяли нашу країну. 

Цікаве і корисне для вас

Віртуальна екскурсія по Ермітажу: 12 шедеврів мистецтва та історії про них, які ви не знайдете в Вікіпедії 

Екранізації 2020 - книги, що стануть фільмами

Пам"ятники книгам в країнах Європи

Дивовижні магічні світи: 14 фентезі-новинок, що вийшли українською

Цікаві факти про бібліотеки і книги

П"ять найкращих дитячих книжок року

10 найдивовижніших книгарень з усього світу

Що читати сучасним дітям і підліткам: рекомендовані читацькі списки

8 віртуальних екскурсій зоопарками, світовими пам"ятками і навіть Марсом!

14 жовтня - День Захисника України, День українського козацтва, День Пресвятої Богородиці

     14 жовтня українці святкують одразу декілька свят: Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та День захисника України. Всі ці свята виникли послідовно і пов’язані одне з одним.
    В українській традиції Покрова тісно переплітається з ідеями захисту від ворогів. За легендами, ще князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Русь під покров Божої Матері.
Божа Матір вважалася покровителькою українського козацтва, а 14 жовтня був одним з найважливіших днів для козаків, коли вони проводили ради, де вибирали нового гетьмана або кошового отамана. Козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
       14 жовтня 1943 року також трапилась не рядова подія в перебігу Другої світової війни. У цей день сильно укріплений Запорізький лівобережний плацдарм, на який німці покладали великі надії, перестав існувати. У результаті німецька армія втратила ключові позиції, з яких збиралася контратакувати радянські війська на Лівобережжі.
      Отже, нам дійсно є що святкувати 14 жовтня і цей день справді належить захисникам нашої Батьківщини.

     В нашій бібліотеці до цих свят приурочена книжкова виставка «Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра». Виставка вміщує в собі: О. Апанович «Козацька енциклопедія для юнацтва», Л. Косенко «Козаки. Лицарський орден України», В.П. Товстий «Гетьмани України», літературу з хроніками військових дій на сході та списками загиблих в зоні АТО, та ін.

         Мільйони людей вірять, що небо нашої України-матері стане мирним, адже його оберігають славні воїни, їм довіряють найдорожче, найсвітліше – оберігати мир! Ми повинні показувати нашим захисникам нашу підтримку, повагу та віру.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна.

У рамках проведення місячника шкільних бібліотек під гаслом "Шкільна бібліотека та екологічна просвіта учнів" представляємо буклет на тему:

"Бережіть природу! Земля - наш спільний дім!"

101 причина любити Україну

Топ- 10 винаходів українців, які змінили хід історії

100 видатних особистостей в історії України

Щиро вітаємо зі святом!

Професія вчителя надзвичайно важлива для суспільства, адже саме Ви вносите визначальний вклад у розвиток освіти, закладаєте ґрунтовні основи майбутнього держави, засіваєте в юних душах велику любов до мальовничого краю, до рідної мови та до українського народу.

Професія педагога завжди поєднувала мудрість і молодість. Ви даруєте учням радість від спілкування, пізнання цікавого і невідомого.

Нехай Вас завжди супроводжують повага, яскраві успіхи і життєрадісність. Хай збудуться сміливі плани і світлі мрії. Щиро бажаємо вам миру, міцного здоров’я, благополуччя, нових перемог і наснаги в усіх починаннях. Бажаємо, щоб супутниками життя були удача, щастя і оптимізм.

Зичимо Вам невичерпних сил, креативної діяльності й невпинного руху вперед. Хай на цьому благородному шляху Вас завжди супроводжують професійні успіхи. Хай доброю буде до Вас доля, а ваші серця зігріває людська довіра та любов. Хай щедрою на сходи буде освітянська нива!

Натхнення усім працівникам освіти!

Незламної віри Вам в щасливе майбутнє України!

З Днем працівників освіти! З Днем учителя!

З нагоди свята пропонуємо вам переглянути цікаву відео притчу, присвячену вчителям.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!

   У 1998 році Президент України підписав Указ, яким затвердив Всеукраїнський день бібліотек.

    У цей день вітання з професійним святом приймають бібліотекарі — провідники у світ знань, казок, подорожей, фантастики, наукових відкриттів. Їм відомі секрети класифікації книг, складання бібліографічних довідників та каталогів.

    Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. У них працює понад 52 870 співробітників, а послугами книгосховищ користуються більше 17 мільйонів 490 тисяч читачів. 

   Ми приєднуємося до привітань на адресу всіх працівників цього безцінного осередка, з віками накопиченого, нашого людського досвіду і знань. Бажаємо Вам усіх благ, уваги ваших читачів і ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!

День міста Суми!

"Я люблю твої тихі провулки,

Старий парк і сади понад Пслом,

Три гербові мисливськії сумки

І казкове містечко з котом."

 Олексій Усенко (Дмитро Юнак)

     Суми – старовинне місто понад мальовничим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це колоритне місто Слобожанщини з установленими традиціями та великою культурної спадщиною, багатою на визначні імена. 

    Суми – маленьке місто великих вражень. Сумам 368 років, тут проживає майже 264 тис. мешканців, які кожного дня роблять місто живим та цікавим.

    З нагоди святкування Дня міста, бібліотека КУССШ № 29 пропонує ознайомитись з цікавими відеопрезентаціями про Суми:

1 вересня - День знань!

Від щирого серця вітаємо всіх зі святом 1 вересня! 

       1 вересня — це початок нового навчального року, старт для боротьби за знання, за відмінні оцінки, за вірних друзів, за подолання нових висот.  

   1 вересня — це початок нового етапу в житті для дітей, які стали сьогодні першокласниками. Ласкаво просимо до шкільної країни! Сміливіше знайомтеся з цим дивовижним світом знань і відкриттів. Світлий шкільний клас і перша вчителька чекають на вас. Нехай уроки будуть пізнавальними, книги – цікавими, шкільна дружба – міцною!

24 серпня - День Незалежності України

    День Незалежності України - державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою створення держави Україна в її сучасному вигляді.

    17 березня 1991 року проводився єдиний в історії СРСР Всесоюзний референдум про збереження СРСР. Одночасно з цим референдумом в Україні за наполяганням Народного Руху України за перебудову було проведене республіканське консультативне опитування: «чи згодні ви, що б Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України». Позитивно на нього відповіло більше 80 % опитаних. Наслідком ідеологічної боротьби Народного Руху України за перебудову стало те, що референдумом і опитуванням в Україні були легітимізовані мінімум дві (а з бажанням М.Горбачова — то три) зовсім різні форми союзної держави і зроблений крок до незалежності — зобов'язання республіканській владі розробити і прийняти Декларацію про суверенітет України. 16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP прийнята Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни — документ про проголошення державного суверенітету України.Одночасно того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено:

Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,

підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року,

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

18 червня 1991 року внесено відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого у переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня — День незалежності України».

    Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено:

Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,

підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року,

Верховна Рада України постановляє:

1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність.

5 червня 1992 року Верховна Рада України постановила: у частині першій статті 73 Кодексу законів про працю України слова «16 липня — День незалежності України» замінити словами «24 серпня — День незалежності України». Тому від 1992 року День незалежності України щороку відзначається 24 серпня. 

З нагоди відзначення 29-ї річниці незалежності України пропоную Вашій увазі добірку цікавих фактів присвячених цій події

23 серпня - День Державного прапора України!

Щороку 23 серпня, за добу до святкування Дня Незалежності, Україна відзначає День державного прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг. Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

    Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

    Історія державного прапора

Цікаві факти про державний прапор України